Дослідники

Біографія А. Вівальді.

Його батько, цирульник і сам талановитий скрипаль (дехто називав його віртуозом), допомагав йому спробувати музичну кар'єру і записав його до оркестру Капели Святого Марка, де він був поціновуваним віолончелістом.
У 1703 Вівальді став священником, скоро його прозвали Il Prete Rosso, «Червоним Священником», можливо через його руде волосся. Невдовзі, у 1704, він отримав дозвіл не брати участь у служінні Святої Меси через слабке здоров'я (очевидно він хворів на астму), і став вчителем скрипки у сирітському притулку для дівчат Pio Ospedale della Pietà у Венеції. Невдовзі після призначення сироти почали отримувати поціновування і повагу навіть за кордоном; Вівальді написав для них більшість своїх концертів, кантат і духовної музики. У 1705 видана перша збірка його робіт (raccolta), і потім багато інших. У сирітському домі він мав декілька різних обов'язків, з перервою лише для своїх частих подорожей, і у 1713 став відповідальним за музичну активність у закладі.
Не так відомо те, що більшість його репертуару була знову відкрита лише у першій половині 20-го століття у Туріні та Генуї, але опублікована у другій половині. Музика Вівальді інноваційна, ламає усталені звичайні схеми; він дав яскравість формальній та ритмічній структурі концерту, повторно шукаючи гармонійні контрасти, і винайшов інноваційні мелодії і теми. Більш того, Вівальді був здатний створити неакадемічну музику, особливо призначену для поціновування широкою аудиторією, а не лише інтелектуальною меншістю. Популярність скоро зробила його відомим також у країнах, таких як Франція, на той час дуже закритих у своїх національних традиціях.
Він вважається одним з композиторів, що почали розвивати музику бароко до стилю імпресіонізму. Вівальді також відзначають первісником романтичних музикантів. Концерти і арії Вівальді мали глибокий вплив на Йогана Себастіана Баха (що відгукнулось у його Страстях і кантатах). Бах переклав декілька концертів Вівальді для соло клавіатури, і декілька для оркестру, разом із відомими Concerto for Four Violins and Violoncello, Strings and Continuo (RV 580). Однак не всі музиканти показали такий ентузіазм: Ігор Стравінський провокативно казав, що Вівальді написав не сотні концертів, а один концерт, повторений сотні разів.

Г.Свиридов